В ночь с 25 на 26 апреля 1986 года произошла авария на Чернобыльской АЭС, которая является крупнейшей техногенной катастрофой в истории человечества. В 1 час 24 минуты 26 апреля 1986 года атомный реактор четвертого энергоблока вышел из-под контроля, взорвался и загорелся. В результате аварии огромное количество радиоактивных веществ было выброшено из взорвавшегося реактора. Тысячи квадратных километров на Украине, в Беларуси и России оказались непригодными для жизни. Погибло много людей. Сотни тысяч людей стали экологическими беженцами.

Мы должны почтить память героев, отдавших свое здоровье и жизни ради того мира, в котором мы живем.

Великобагачанщина помнит своих героев-ликвидаторов аварии на Чернобыльской АЭС.

Окраса і гордість Багачки,
Він краю мого оберіг,
Як пісня красуні козачки,
Як батьківський рідний поріг.
Хоч в небі над ним пролітали
Важкі неспокійні віки,
Ні бурі його не зламали,
Не впав він від злої руки.
Він виріс, міцний і кремезний,
І днині розкаже новій,
Як і стужу гілки його мерзли,
Як в спеку палив суховій.
Він вистояв гордо і мужньо,
У трави не впала сльоза
В той час, як навколо потужно
Ревла, біснувалась гроза,
Ламала гілки — його руки,
Якими він світ обіймав,
Він блискавки витримав муки,
Як струм його тіло проймав.
Стоїть край футбольного поля,
Немов запасний воротар,
Вболіває за ігри з футболу,
На себе сприймає удар….
Стояти йому й не старіти,
І листям шуміть по весні.
Він сонечком буде зігрітий,
Дощі його вмиють рясні.
Для нас він — немов естафета
Прадавніх, як світ, поколінь…
І крутиться наша планета,
До дуба спішить на поклін.

Володимир Писаренко,
член Полтавської спілки літераторів,
смт. Велика Багачка,